Бровари вірять

Щойно прокинувся від крику дівчини за вікном.Зпросоння ледве зрозумів, що значив стук каблуків, який супроводжувався вигуками: “Хлопче, віддай сумку!”.На годиннику 3.00, і перша думка, яка з’явилася: “А я ж міг бути но її місці!

“Дійсно, у наш час ніхто не може бути впевненим у власній безпеці, чи то вранці, чи вдень, чи навіть о 3-ій годині ночі, коли, здається, усі мають відпочивати! Коли це зрозумів, то подумав: “Скільки ж разів має Бог нам допомагати, скільки ще він має оберігати нас від усієї жорстокості цього світу, щоб ми подякували Йому за це?”

Нажаль таких історій було у мене не мало, да й у кожного з вас напевне теж, але чому ж людина завжди боїться свого Творця замість того, щоб боятися ворога людського? Мабуть тому, що ми все-таки звикли чинити більше зла, ніж добра, більше бачити неправди, аніж справедливості! Але Бог каже: “Прийдіть до мене, всі обтяжені та знеможені, і Я заспокою вас!”. Бог оберігає, і Він же може заспокоїти! А чому ж нам не прийти до Нього, якщо стільки раз переконувались у Його силі?!

Мабуть немає нічого важкого разом з Батьком нашим Небесним! Я тепер розумію, що Йому варто служити, варто творити правду, оскільки цього Він чекає від нас! Це легко! Вірю, що і для ВАС також!